Національний театр імені І. Л. Караджале, який вважається одним із найпрестижніших театральних закладів у Румунії, зазнав багатьох змін у зв’язку з різними історичними подіями, що відбулися в минулому столітті. Більш детально про історію створення та розвиток закладу читайте на bucharesttrend.eu.
Заснування театру в Бухаресті
Будівництво театру почалося в 1848 році за планом віденського архітектора А. Геффта. Спочатку театр називався «Mare Teatru», а пізніше, в 1875 році, він став Національним театром Бухареста. Косташ Караджале був першим його директором. Він був дядьком відомого румунського драматурга Іона Луки Караджале, чиє ім’я було присвоєно Національному театру через століття після його відкриття. Новий театр був побудований для пролетаріату та розрахований для простолюдинів. Але пізніше заклад був розширений, щоб сюди могли приходити інші категорії глядачів. Перша вистава відбулася 31 грудня 1852 року. Це була п’єса «Зоя або румунське кохання».
А вже через 12 років театр стає Державною культурною установою. Саме тоді, в 1864 році декретом, підписаним тодішнім прем’єр-міністром Михайлом Когелнічану, було вирішено взяти заклад на державне утримання і зробити його національною установою. Більш того в 1877 році за ініціативи директора Іона Гіци парламент ухвалює Закон про театри, натхненний регламентом відомого французького театру «Камеді Франсез», який розробляв ще Наполеон.
Театр під час двох воєн
Під час Війни за незалежність театр організовує вистави на користь поранених солдатів та на підтримку шпиталів. І так ставалося, що під час вистав глядачів інформували про події на фронті. У 1880 році в Національному театрі починають ставити п’єси драматурга Василе Александрі, які присвячені періоду опору. Це такі твори, як «Деспот Воде», «Фантана Бландуцей», «Овідіу». У період 1916 — 1918 років, під час Першої світової війни трупа Національного театру евакуювалася в Ясси де і знайшла притулок.
Будівля театру на Calea Victoriei вважалася визначною історичною пам’яткою культурного життя Бухареста. Це почесне звання будівля мала до серпня 1944 року. Наприкінці Другої світової війни сталася трагедія. Національний театр був розбомблений німецькими військово-повітряними силами під час авіанальоту на Бухарест. Це бомбардування мало на меті знищити Палац зв’язку, який знаходився в будівлі по сусідству. Але в той день не пощастило саме театру.
Після бомбардування, яке зруйнувало будівлю на Calea Victoriei, театр продовжив свою діяльність в інших довколишніх залах. Це були Comedia (Majestic), Studio in Piata Amzei, і навіть актові зали в місцевих школах Sfantul Sava, Matei Basarab та Cercul Militar. У 1952 році Національний театр святкує своє сторіччя й отримує ім’я Іона Луки Караджале.
20 грудня 1973 було відкрито нову будівлю Національного театру з трьома залами: Великою, Малою та Майстернею. Початковий проєкт був виконаний архітекторами Хорією Майку, Ромео Белеа, Ніколає Куку. Архітектура тогочасної будівлі була частиною модернізму 1960-х років, але її зовнішній вигляд залишився незавершеним. Доленосною для будівлі стала її схожість із «капелюхом». Багато хто вважав, що саме такий капелюх носив свого часу геніальний Караджале. Тому, не довго думаючи, будівлю нагородили прізвиськом «Капелюх Караджале». Це стало причиною того, що колишній комуністичний диктатор Ніколає Чаушеску звернувся з проханням про реконструкцію будівлі в 1978 році, після пожежі, яка знищила великий зал. Його запит був на класичну форму архітектури для театру. Відтак, її переробили, як всередині, так і ззовні. Результатом змін стала нова зала Амфітеатру.
Сучасна історія Національного театру
У 1990 році Генеральним директором театру призначається режисер Андрій Сербан, під керівництвом якого ставиться антична трилогія за участю Маї Моргенштерн, Овідіу Юліу Молдована, Ілінки Томоровеану, Адели Маркулеску, Ольги Делія Матееску та інших.
Після революції 1989 року багато хто вимагав повернення будівлі театру до первісного вигляду. Ця ідея отримала підкріплення у 2002, після того, як сейсмічні дослідження показали, що опорна конструкція була послаблена. Театр потребував ще однієї реконструкції.
Таким чином, Національний театр у Бухаресті було знову відремонтовано та відреставровано, починаючи з 2011 року. Після цих робіт його фасад повернувся до свого первісного вигляду — того, що був до реконструкції комуністичної епохи. Крім того, свій первісний вигляд повернув Великий зал. Офіційну ж ложу, створену за наказом Ніколає Чаушеску, прибрали.
Новий Національний театр урочисто відкрили в листопаді 2014 року, а першу виставу показали через кілька місяців, у квітні 2015.
Національний театр Румунії — справжній культурний символ національного значення, заклад культури, який протягом багатьох років сприяв формуванню акторських поколінь. Театр має амфітеатр просто неба на даху. Він відкритий для публіки з травня по вересень. Тут проводять різноманітні шоу, від театральних і танцювальних до джазових, рок або фольклорних концертів, кінопоказів чи зустрічей із художниками.
