«Пташка Маястра румунської музики», «Едіт Піаф Румунії», «Велика пані тисячолітньої румунської пісні» та «Соловейко Румунії», саме так називали Марію Тенасе на Батьківщині. Вона була румунською співачкою, унікальним явищем у румунській музиці, вважалася примадонною румунської сцени, причому в прямому сенсі цього слова. Більш докладно про творчість і життя співачки читайте на bucharesttrend.eu.
Бідне дитинство
Марія Тенасе народилася 25 вересня 1913 року в нетрях Керамідарілур у Бухаресті, бувши третьою дитиною квіткаря Іона Коанда Тенасе. Її мамою була Ана Мунтяну, родом із комуни Карца, що в повіті Сібіу.
Цікаво, що коли батько майбутньої співачки, дізнався, що його дружина знову вагітна, то нагадав дружині, що вони надто бідні, щоб годувати стільки ротів, і попросив її «відпустити дитину». Страх Божий змусив жінку проігнорувати прохання чоловіка й таким чином вона народила ту, яка стала славним голосом румунського народу.
Батько співачки був талановитим чоловіком: співав, любив ходити на концерти, на ревю, в оперету та оперу. Він щедро дарував артисткам букети квітів, зібраних у власному саду. У 1921 році Марія Тенасе дебютувала на сцені в Будинку культури «Cărămidarii de Jos» у Калеа Піскулуй, на святкуванні кінця року в початковій школі. Дівчина відвідала лише три класи жіночої середньої школи «Ion Heliade Rădulescu», бувши змушеною кинути навчання та працювати разом із сім’єю в саду.
У віці 15 років вона взяла участь у конкурсі «Міс Румунія», де зазнала поразки, проваливши конкурс у купальниках. А в 1929 році закохалася в лікаря, від якого завагітніла. Але він допоміг їй перервати вагітність. Цей крок позначився на подальшому житті співачки, оскільки після цього вона так і не змогла завагітніти й мати власних дітей. Мало того, після закінчення цих нещасливих стосунків лікар також не мав щастя, почав пити, зрештою, зруйнував кар’єру та життя.
Початок співочої кар’єри
У 1930 році Марія Тенасе влаштувалася касиром у бар, де раніше співала. Тут її талант відкрив публіцист і театральний режисер Санду Еліад, який став її першим покровителем і тим, хто ввів її в літературно-мистецький світ міста. У травні 1934 року юна леді приєдналася до театру «Cărăbuș», яким керував Костянтин Тенасе. Вона взяла участь у вокальній групі в ревю-шоу «Cărăbuș-Expres» під керівництвом Н. Кіріцеску, дебютувавши 2 червня того ж року. У «Cărăbuș» маестро Костянтин Тенасе обирає їй сценічний псевдонім — Мері Атанасіу.
А вже восени 1934 року Марія Тенасу співпрацювала з Костянтином Брейлою, який був у захоплені від її таланту. Того ж року драматург Тудор Мушатеску порекомендував послухати молоду співачку хорошому другові, який був володарем «фабрики звукозапису» «Lifa Record». Через рік у 1935 році співачка відвідувала Королівську консерваторію музичного та драматичного мистецтва під керівництвом Іона Манолеску, з яким, пізніше грала на сцені Муніципального театру. А вже в 1936 році країна почула її популярні пісні «Cine iubește i lasă» та «Я клявся тисячу разів» у супроводі тарафу «Costică Vraciu» під керівництвом Костянтина Брейлою та Гаррі Браунера.
І ще про один дебют співачки. 20 лютого 1938 року, відбувся перший її виступ на радіо у шоу «Ora satului». Тут вона співала під супровід тарафу під керівництвом скрипаля Іона Матаке. Цей радіодебют Марії Тенасе отримав особливу оцінку в тогочасній музичній хроніці, а радіослухачі були вражені талантом артистки. Після цього Марія Тенасе продовжувала звучати майже щотижня на громадській радіостанції, у кожній програмі її супроводжували дві, три й навіть чотири тарафи, які виконували народні музичні твори з усіх регіонів країни. Усі ці успіхи не пройшли непоміченими, у тому ж році вона отримала контракт із відомим рестораном «Luxandra», де виконувала популярні пісні з різними групами скрипалів, у тому числі з ансамблем під керівництвом скрипаля та диригента Петріка Моцоі.
Ресторанний успіх співачки
Загалом виступ у ресторанах став для співачки вигідним бізнесом. У 30–40-х роках вона співала, за колосальні гонорари, у відомих пабах, таких як «Café Wilson», «Capşa», «Luther», Parcul ARO», «Continental», «Manuc’s Inn», «Neptun». Це були улюблені місця деяких знаменитостей літературного світу, таких, як Лівіу Ребреану, Іон Мінулеску, Каміл Петреску, Іон Піллат. Усі вони слухали Марію з величезною насолодою.
До всього того, Марія Тенасе в 1938 році працює в театрі «Альгамбра» під керівництвом Ніколає Владояну. А вже у вересні у виставі «Сузір’я Альгамбри» співає надзвичайно успішні пісні «Я кладу базилік у своє волосся» та «Habar n’ai tu», які написав Іон Василеску. Також у ревю театру «Альгамбра» Марія Тенасе виконує пісні з французького, іспанського чи негритянського репертуару.
В той таки час розпочинається один із найзахопливіших романів Марії Тенасе. Її обранцем став скульптор Костянтин Бранкуші. Як і всі його коханки, Марія Танасе була значно молодша за маестро — йому було 62 роки, а їй лише 25. Він був досвідченим чоловіком, а Марія стала одним із найкращих голосів Румунії. Зустріч цих двох відбулася в Парижі, де проходила популярна художня виставка, яку організував Дімітріє Густі. Саме він запросив Марію Тенасе відвідати майстерню скульптора, але мистецька складова зустрічі раптово була забута в той момент, коли два великі румунські таланти зустрілися і шалено покохали один одного. Співачка не хотіла залишати майстерню два дні й дві ночі, навіть ігноруючи той факт, що вона запланувала важливий концерт.
Неймовірна історія кохання закінчилася лише через рік, після того, як співачка взяла участь у Міжнародній виставці в Нью-Йорку, де Марія Тенасе мала блискавичний успіх. Але, за словами біографів відомої співачки, вона ніколи не забувала про Бранкуші, її стосунки з архітектором стали великим коханням її життя.
Життя за часів «Залізної гвардії»
За часів легіонерів, а це із жовтня 1940 до січня 1941 року Марія Тенасе стає, м’яко кажучи, небажаною співачкою в країні. «Залізна гвардія» знищує всі існуючі записи з нею в радіоархіві. Однією з офіційних причин є те, що вони, ніби то, спотворили автентичний румунський фольклор. Але насправді виявились глибокі антисемітські мотиви цього не прийняття. Щоб уявити, з якою ненавистю діяли ультраправі поборники румунського фольклору, досить згадати, що легіонери знищували сокирою цілі тиражі грамплатівок із музикою, записаною Марією Тенасе. Вони розбили пресформи звукозаписних компаній, розташованих у столиці.
У роки війни Марія Тенасе брала участь разом з іншими відомими артистами, такими, як Джордже Енеску, Джордже Врака та Костянтин Тенасе, у виставах, організованих для поранених або у військових частинах. Одним із таких виступів було святкування Різдвяної ялинки в полку кінної гвардії, яке відвідав, навіть, король Міхай, королева-матір Олена та маршал Іон Антонеску.
У січні 1944 року співачка з’являється в головних ролях у п’єсах, поставлених у Муніципальному театрі, таких як «Живий труп» Льва Толстого, «Нана» Еміля Золя та «Опера трьох паралелей» Бертольда Брехта.
У 1952 році Марія викладає на новому відділі популярного співу в середній музичній школі Бухареста. У 1955 році вона отримала Державну премію, а через два роки звання заслуженої артистки Румунії.
