Іон Карамітру — це актор якого обожнювали румунські глядачі за роль у фільмі “Старшокласники”. А 17 грудня 2018 року акторові було надано звання «Почесний громадянин муніципалітету Тімішоара» на знак вдячності за всю його кар’єру. Він був директором Національного театру «ILCaragiale» у Бухаресті, працював міністром культури країни. Саме Іон Карамітру взявши участь у Румунській революції 1989 року, був одним із тих, хто звільняв румунське телебачення 22 грудня. Разом з Мірчею Дінеску він оголосив на телебаченні про падіння режиму Чаушеску. Більш докладно про життя румунського актора, політика і функціонера читайте на bucharesttrend.eu.
Початок великої кар’єри
Іон Карамітру народився в Бухаресті 9 березня 1942 року. Його мати народилася поблизу Салонік, у селі під назвою Граматика, а батько в албанській частині міста Корча, де було православне віросповідання. Іон навчався і став випускником Інституту театрального та кінематографічного мистецтва «Іон Лука Карагіале» в Бухаресті у 1964 році. Йому пощастило навчатись у класі професора Беате Фреданова.
Після цього він був актором театру «Лючия Стурза Буландара» починаючі з 1965, а через 25 років у 1990-1993 роках саме Іон Карамітру став генеральним директором цього закладу. Він виконав понад 60 головних ролей у п’єсах різних авторів, включаючи всесвітньовідомих класиків і молодих драматургів. Серед них Вільям Шекспір, А. П. Чехов, Луїджі Піранделло, Георг Бюхнер, Бернард Шоу, Альфред де Мюссе та ін. Він співпрацював з великими режисерами румунської сцени, такими як Сіке Александреску, Моні Гелертер, Лівіу Чулей, Влад Мугур, Андрей Шербан, Раду Пенчулеску, Александру Точілеску, Каталіна Бузояну.
Зіграв головні ролі в 40 фільмах. Серед цієї кількості фільмів, у яких він знявся у головних ролях, варто згадати такі, як «Pădurea spânzuratilat». Цей фільм отримав нагороду на каннському кінофестивалі у 1965 році за режисуру, відзначився Лівіу Цулей. «Зелена трава вдома» режисера Stere Gulea, знятому у 1978 році, «Ecaterina Teodoroiu», режисера Діну Коцеа. Але однією з найвідоміших і найулюбленіших ролей Іону Карамітру для румунського глядача залишається роль викладача філософії Міхая Гаврилеску, якого учні прозвали Сократом у відомому фільмі «Старшокласники».
Участь у революції
Його талант, неодноразово був помічений іноземними продюсерами. Іон Карамітру запрошувався знятись у таких фільмах, як «Кафка» у 1991 році, фільм режисера Стівена Содерберга. Румун знімався разом з Джеремі Айронсом і Терезою Рассел. Також у наробившому галасу фільмі «Місія нездійсненна» режисера Браяна де Пальми. А ще була чудова роль графа Фонтани з фільму “Амінь” 2002 року, режисера Коста Гавраса.
За свою довгу театральну та кінематографічну кар’єру він був нагороджений численними нагородами та відзнаками. Серед Театральних нагород слід відзначити звання «Кращий актор року», яким Карамітру нагороджували чотири рази, у 1975, 1979, 1981 і 1985 роках. Серед кінопремій слід відзначити премію журналу «Кіно» за акторську гру у 1976 році, премію Асоціації кінематографістів у 1980 році, та Спеціальний приз журі за головну роль у фільмі «Лучіан» на Національному кінофестивалі в Костінешті у 1984 році.
У 1995 році королева Великої Британії Єлизавета нагородила його титулом «Почесний лицар Ордена Британської імперії». У 2008 році Іон Карамітру отримав звання почесного доктора Університету мистецтв «Джордже Енеску» в Яссах.
У дні 21 і 22 грудня 1989 року Іон Карамітру був одним із лідерів антиурядових демонстрацій у Бухаресті. 22 грудня 1989 року на чолі колони демонстрантів він увійшов до будівлі Румунського телецентру, першим оголосивши про усунення диктатури на національному телебаченні.
Повернення на сцену
11 грудня 1996 року він був призначений міністром культури разом з інавгурацією уряду Віктора Чорбеа. На той час Карамітру був політично нерегламентованим. Пізніше він вступає до однієї з партій. У кабінетах під головуванням Раду Василе та Мугура Ісереску він обіймав ту саму посаду, міністра культури, до кінця 2000 року. Після досить не тривалого політичного вояжу Іон Карамітру повертається до театральної діяльності, як режисер.
У 2007 році він поставив оперно-театральну виставу «Трагедія Кармен» у версії Пітера Брука і Маріуса Констана за твором Бізе. Прем’єра вистави відбулася в Сібіу, у внутрішньому дворику Історичного музею. А через рік, у 2008 році знову Іон Карамітру знову працює на сцені Національного театру в Бухаресті, через 44 роки після свого дебюту, який відбувся саме тут. Він грає головну роль у виставі «Едуард III» за п’єсою Вільяма Шекспіра у постановці режисера Александру Точілеску та сценографії Драгоша Бугаджара. Після чого актор режисує одну з прем’єр сезону 2008-2009 – «Семеро одним кадром». Ця постановка за п’єсою Лії Бугнар, зроблена спеціально для семи молодих акторів, нещодавно прийнятих на роботу в Національний театр. Наступною його роботою була оперна вистава «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського. Режисер поставив її у березні 2009 року в Бухарестській національній опері.
