Георге Енеску був видатним композитором, музикантом та педагогом. Його творчість вважається важливим культурним надбанням Румунії. На честь митця названо площу, населений пункт, музичний фестиваль, філармонічний оркестр та премію. Далі на bucharesttrend.eu.
Біографія
Георге Енеску народився 19 серпня 1881 року в румунському селі Лівені. У родині хлопчик був восьмою та єдиною дитиною, якій вдалося вижити. Хист до музики почав проявлятися з раннього дитинства Георге. У 3 роки, під час відпочинку в курортному місті, Енеску почув гру на музичному інструменті та вже наступного дня намагався відтворити мелодію. Згодом батьки подарували синові скрипку. У віці 5 років хлопчик почав самостійно створювати мелодії та мріяв стати композитором. Батьки підтримували творчість сина та в 7 років відправили його навчатися до Віденської консерваторії. Здобувши базову музичну освіту, Енеску поїхав до Франції, щоб продовжити навчання у Паризькій консерваторії. Викладачі були в захваті від талановитого виконання симфоній та подарували юному митцю коштовну скрипку. Одак Георге прагнув реалізуватися саме як композитор, тому приділяв багато часу створенню музичних творів. У 1898 році авторські композиції Енеску дебютували на кількох паризьких концертах.
У 1920 році митець переїхав до Бухареста, щоб розвивати творчу діяльність у межах рідної країни.
Кар’єра композитора
Тривалий час Георге Енеску жив на 2 міста – Бухарест та Париж. Також у музиканта був щільний гастрольний графік країнами Європи та Америки.
На початку 1900-х років чоловік заснував та очолив фортепіанне тріо та струнний квартет. Незважаючи на шалений успіх музичних колективів, Енеску прагнув розвиватися як композитор. Після переїзду до Бухареста митець давав приватні уроки гри на скрипці та сольно виступав на масштабних класичних концертах столиці. Однак згодом Георге втілив власну мрію та зміг досягти успіху в ролі композитора.
У 1920 році музикант заснував та очолив Румунське товариство композиторів, діяльність якого передбачала захист авторських прав, підтримку професійної музики та сприяння розвитку музичної освіти.
Крім цього, музикант був диригентом філармонічного оркестру, який станом на 2025 рік продовжує виступати в Румунському Атенеумі. Паралельно Енеску влаштовував творчі конкурси між композиторами. Переможцям організатор дарував щедрі грошові винагороди та надавав можливість виступати на класичних концертах. За 3 роки після смерті митця на його честь було засновано офіційну Міжнародну премію ім. Георге Енеску, яка щорічно проводиться у Бухаресті.
Особисте життя
У 1909 році, в межах творчого заходу у Бухаресті, Георге Енеску познайомився з румунською принцесою Марією Кантакузіно. Жінка була одруженою, але не змогла приховати симпатію до талановитого музиканта. Тривалий час Георге та Марія підтримували дружнє спілкування. У 1928 році жінка залишилася вдовою, що похитнуло її психічне здоров’я. Георге підтримував жінку та, незважаючи на щільний робочий графік, був поряд. Згодом між парою виникли романтичні стосунки. Наприкінці 1930-х років закохані одружилися. Подружжя мешкало переважно в палаці Кантакузіно у Бухаресті. Стосунки були напруженими через складний характер Марії. Однак попри негаразди шлюб залишався міцним. Деякі відомі музичні твори Енеску були написані на тлі сімейних конфліктів.
У 1946 році через недоліки комуністичного режиму подружжя емігрувало до Парижу, де Георге Енеску провів останні роки життя.
Згідно з офіційною інформацією композитор не мав дітей. Однак існує багато версій стосовно позашлюбної дочки Енеску, яка народилася у 1906 році від покоївки.
